Салайчик/ Оркестр „Transylvania” / Бебешеля

Багатство румунської традиційної музики надихало багатьох композиторів.

Дьєрдь Лігеті, який виріс у Трансільванії (тоді ще була Угорщина), познайомився з живим фольклором цих областей. Він поглибив свої знання про румунську традиційну музику в Інституті фольклору в Бухаресті. Результатом його захоплення є Румунський концерт, створений у 1951 році та публічно виконаний лише у 1971 році, сповнений сучасного світогляду та народного духу.

Натхнення фольклором було надзвичайно важливим для румунського композитора Джордже Енеску. У свій перший оркестровий твір «Poéme Roumain» митець включив частинку музичного ландшафту Румунії. Твір, присвячений королеві Румунії Єлизаветі, зник з афіш в 1948-1949 роках через те, що закінчувався акордами національного гімну Румунії Trăiască Regele 1884-1948 років.

Серед румунського звукового ландшафту прозвучить і польський акцент. Фортепіанні твори Владислава Желенського рідко можна почути на польських сценах. Оформленням усіх творів митця взявся Пьотр Салайчик, який під час Евфонії представить глядачам Концерт для фортепіано з оркестром мі-бемоль мажор, ор. 60 з каталогу композитора.